Главная Публикации «Личность-слово-социум» – 2006 ПСИХОЛОГИЯ ЛИТЕРАТУРЫ «Я БУДУВАВ ХРАМИ»: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧН1 ВИМ1РИ ФУТУРИСТИЧНИХ ПОШУК1В МИХАЙЛЯ СЕМЕНКА

Варич Н. I.
Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды

«Я БУДУВАВ ХРАМИ»: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧН1 ВИМ1РИ ФУТУРИСТИЧНИХ ПОШУК1В МИХАЙЛЯ СЕМЕНКА

Останн i м часом поглиблюеться науковий i нтерес до футуризму як одного з ун iверсальних мовно-художн iх рух i в ХХ стор i ччя, зокрема й до його спроб витворити нову поетичну мову. Однак i дос в рос йськомовн i й л ггера-тур i часто замовчуеться факт i снування украТнського авангарду, що виник не без вплив i в европейського i рос i йського, але св щомо захищав своТ нац i о-нальн i особливост i [2, c. 12]. Тим самим досл i дники позбавляються можли-вост i всеб iчно розглянути внесок росйського футуризму в загальну поетику, зд i йснити пор i вняльний аналiз поетичного мовомислення украТнських i рос i йських футурист iв. Ран ше було зд i йснено спробу (в лексико-семантич-ному аспект) простежити особливост i « олюднення» футуристичного стилю

В. Маяковським, М. Семенком, Гео Шкуруш ем - поетами, в творчост i яких, на противагу тал йськ й «поез Т холодного знаку оклику», виражена тен-денц i я до актуал i зац i Т « серцевого», «зведення розуму в серце» [1, с. 58]. Мета ц i еТ статт i - запропонувати можлив i шляхи анал i зу лексико-семантич-них i нновац i й Михайля Семенка при використанн i образу храму.
Як св щчить анал i з, церковно-релi гi йн i лексеми, потрапляючи до по-етичного тексту футурист iв, виявляють надзвичайну р i зноман ггн i сть стил i -стично-образних можливостей. Семантика висловлювання часто зосеред-жена на д i есл i вн i й ознац i: серце молиться, душа моле, я воскресну, щось благословляло, мене спокушають померлих образи тощо. У под i бних вис-ловлюваннях зазвичай спостер i гаемо перетин рел^ i йноТ парадигми з парадигмою «людина»; ц парадигми здеб льшого зливаються, утворюються антропоморфн i метафори. У ранн i й творчост i М. Семенка так i семантичн i зрушення не в дзначаються особливою ориг нальн стю. . Автор використо-вуе ситуац Т, як передбачають певну нтимн сть щир сть, що зумовлюе по-зитивну емоц i йну оц i нку. Так, у вислов i « В глибоке небо серце рветься, / В широкий молиться прост i р» [б, 119] поеднання д i еслова молитися («звер-татися до Бога, до святих з проханням, подякою; благати, дуже просити»), що посилюе значення однорщного з ним присудка рватися («бути сповне-ним чого-небудь, пристрасного бажання, прагнення до чогось; зд йматися, п щноситися стр iмко, високо»), з i словом серце не т тьки увиразнюе семан-тичну паралель «верх» = «благо» = «божественн i сть», а й характеризуе суголосно традиц i Т сповнений переживань внутр шн iй св гг л iричного героя-поета. У подальшому уживання д i еслова молитися в поетичному контекст i «першого украТнського футуриста» стае б тьш ориг iнальним (нав пъ за втрати метафоричноТ образност i), переважно через дистанц i йне оточення (часто слова з i зниженим забарвленням), що спостер i гаемо, наприклад, у таких рядках: «А то ходиш цим балаганом що звуть природа - / й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!» [6, 126]. У цьому висловлюванн i зазначене д i есло-во не виступае як традиц мний поетизм i з урочистим забарвленням, як зас i б передач i псих i чного стану людини в ситуац i Т душевного пщнесення. У се-мантиц i макроконтексту в щбуваеться зам i на позиц и «верх» (асоц i ативно -«небо») позиц i ею «низ» (можна сказати, що ходиш не цим балаганом, що звуть природа, а ходиш по земл ), увиразненою вульгаризмом балаган («щось несерйозне, блазн вське, грубувато-вульгарне») та згруб лим поба-жанням щоб тебе чорти вхопили!. Описуючи буденну ситуац ю, автор пере-дае ф i зичний стан людини, вдаючись до засоб iв само iрон i Т та гри: семантика звернення до Бога з ставна з закликом чорта.

Зверн iмо увагу, що в перш i й iз наведених цитат слово « прост iр», тобто «в тьний в щ перешкод», з i ставне з поняттями «в тьний», «рух», i М. Семен-ко вживае його як спос б передати покликання людини вийти за власн межi, тобто стати на особливу путь, яка починаеться з того, що « Я вилет в з грудей. Я в серц не ночую» [6, 137]. В днайдення Тебе (чи то ншого, стин-ного себе) можливе «в к i мсь i ншл м там / де в i чний рух живе, де рух живе питомий» [6, 137], через загальнот тесне переживання руху, рухоб iгу, але передовс i м через захват, «красу шукань», творч i сть [1, 59 - 60]. Але ж ця особлива путь е храмом (М. ГайдегУер), що об'еднуе в соб i божественне й людське, небесне й земне. Нерукотворним храмом може бути дерево (М. Ел i аде, В. Шаров). У Семенка, де в художньому простор i його поез i Т «по-в ^ря пахне i нодi як ладан» [6, 144], таким шляхом-храмом е, наприклад, сосни, «що в небо простяглись так струнно / коли вб i рають все льокомотиву рев / божий глас в дгукують безшумно» [6, 136].

Як св щчить анал i з, найб тьш уживаними для позначення храму е цер-ковно-рел г йн лексеми з конкретно-предметою сп вв днесен стю, назви буд iвель та Тх елемент iв: храм, Володимир (метон iм i чна назва Володимирсь-кого собору), баня, дзв н.
Досл щжуваний матер i ал показуе, що лише зр щка ц i лексеми ужива-ються в прямому значенн i, не зазнаючи особливих трансформац i й: «Я сид iв соб i на гор i б iля Володимира ... думав про долю свою» [6, 122], «Виблискуе за будинком позолочена баня» [6, 206]. Як в домо, найб льш ун версаль-ною для вс iх рел i г i й i конфесiй назвою м i сця, де проводяться богослужЫня, е храм. Ун i версальн i сть цього найменування дозволила М. Семенков i широко ним послугуватися, викликаючи р зноман тн образн уявлення. Так, актуал зац я семи «облаштований за зразком, указаним Богом», надае можливост i для реал i зац i Т позитивних конотац i й, зокрема для оц Ыювання особи: «Я зустр i в у театр i ТТ вона / прекрасна як храм» [1, 123].

У Семенка подибуемо й метафоричн i образи, утворен i конкретно-пред-метним зм стом складними асоц ативними зв'язками, де за допомогою детерм нолог зованоТ лексеми храм характеризуеться емоц йний стан психолог чн переживання л ричного героя, указуеться на характер ре-зультативн i сть д i яльност i людини: В i н через Босха в щьму вин i с / У храм ут iхи б тий храм / I хто шукання силу спине / I хто поверне знов Бедлам?» [6, 196], «Вкрила, вкрила тебе моеТ мр i Т з iма, / б тий, б тий наш храм ...[6, 208], « i зам i сть того щоб прив ггать прекрасне в той мент море / я будував храми» [6, 145]. Перша з наведених цитат вимагае звернутися до макроконтексту -лексико-семантичноТ площини в i рша « Траг iчний Гном». В i н становить собою мовно-художне зображення внутр i шнього св ггу л iричного героя ( i розу-му, й уяви, п щсв iдомого), особистост i роздвоеноТ (на що вказуе антон iм iчна пара Гном - велетень), що переживае смерть (образна характеристика як сон останньоТ хвил i в об i ймах Будди). Але це смерть особлива, в об i ймах «просв теного», «пробудженого», «iдеалу межi духовного розвитку», «нез-численного» (адже кожен i з незчисленних св п i в, як i виникають через не-обх щн i сть щоразу зм i нюватися, мае незчисленних будд) [3, 189]. Ц i власти-вост i Будди проектуються на « велетня», а значить, i велетнева смерть може стати щаблем до новонародження. Семантику пошуку особист i сного духовного шляху експл i кують i лексеми Бедлам («хаос», «божев i льня»), пошук. В щпов щно до поетики футуризму автор деструкуе особист i сть, ТТ св гг, зводя-чи до перв i сного стану хаосу (сум imi вс iх стих i й, безмежного простору), що мае згодом стати початком нового св ту.

Храм - це споруда, в як i й прот i кае напружене духовне життя, в як i й «в дчуваеш зв льняючу рад сть еднання. багатьох, р зних, далеких одна одн i й ос i б» [4, 147]. Таким чином, у названому симол iчно-метафоричному контекст i актуал iзуються семи «духовний», «еднання». М. Семенко традиц-iйно увиразнюе значення сакральност i уживанням колоратива б тий i з символ чним значенням «д йовий», «священний» оновлюе, збагачуе прост р украТнськоТ поез i Т використанням в означен i й семантичн i й площин i екзо-тизма Будда, поеднанням лексем з значенням «священний» «демоноло-гiчний» - (в щьму... вин i с в храм ). Отже, серед вар i ант в Ытерпретац i Т анал-iзованого висловлювання вбачаеться i такий: можна вважати, що цей храм еднае не багатьох ос i б, а к тька i постасей одн i еТ особи на шляху духовного розвитку.
У рядках з в рша «Ген альна поез йка» « зам сть того щоб прив тать прекрасне в той мент море / я будував храми» йдеться про активне сприй-няття суб'ектом довклля. Л i рика поета в ц тому показуе, що виявом такоТ активност е творч1сть, насамперед поетична. Бтьше того, в макроконтекст1 лексема храм тяж1е до символу, акумулюючи творчий стан духу, розум1ю-чись не тльки як результат д1яльносп, а також як спос1б i сенс життя, як основа св^обудови, свiдченням чого можуть бути, наприклад, так рядки: Сiрий вихор пронюся над моТми будовами, .../ мене за душу... торкаючи [6, 194], Не турбуйся що мм будинок звалений, - / не турбуйся про звгп / Бо не я сам - спалений, зi мною падае цлий св^ [6, 206].

Звернмо увагу, що в Семенка зведення храму обов'язково передба-чае i своерщну комунiкацiю - едалог» лiричного героя-творця i довклля. Вiн може здiйснюватися за допомогою погляду через вкно (в « Генiальнiй поезiйцi»), тактильних вщчутпв (метафора доторку вихору до дупл з повищо-го прикладу) i вербальноТ взаемопередачi й сприйняття певного змюту (метафора звггу). Цiкаво, що у футуриств, якi зберiгали тяжiння до символiзму, примiром, у М. Терещенка, передано космiчну природу храму за допомогою астронма : «А сонце обертало в храми / й рови i стерво» [7, 139], а традиця прообразувати Бога небесним св^илом (унаслiдок актуалiзацiТ семи «здатнiсть бути джерелом життя»), як вщомо, започатковуеться в БiблiТ: «Сонце та щит - Господь, Бог» (Пс. 84: 12). Отже, будiвничий, творець храму дорiвнюеться Богов^ а чи й не замщае його: «затулив сонце, жити бажав своТм життям» [6, 130].

Мовознавц, спираючись на лексикографiчнi джерела, зазначають, що значення полюемантичних iменникiв храм та дiм тривалий час перехрещу-вались, але згодом культове значення слова дiм було витснене сполучен-нями д м Божий, д м Бога [5, 106-107]. Досл джуваний матер ал св дчить, що лексеми будинок, будова в поетичному ^^d^i М. Семенка можуть виступати як контекстуальн синонми i до слова храм, i до фразеологiзова-ного сполучення д м Божий. При цьому автор оновлюе взаемозв'язки земного й небесного. Якщо традицйно звуки дзвона виводили людину iз земного дому й приводили до небесного, то тепер об'ект земний - мюто - може набувати властивостей небесного: «гамiрить мюто i дзвонить мило» [6, 139], а небесний простр - утрачати сакральнють: «утк з неба бог, Великий Бог ут к з хати» [6, 251].
Отже, мовно-художн пошуки «першого украТнського футуриста» Ми-хайля Семенка сп вв дносяться з ф лософсько-естетичними знад бками першоТ третини ХХ ст., ними не вичерпуються й можуть бути своерщним поштовхом до розумшня тенденцй у поетичному мовомисленн на зламi ХХ й ХХ1 стсрч.

Литература:

  1. Варич Н. I. Футуристичн способи «дражнити думку об закривавлений серця клапоть» Србний в/к: зустрч греко-в/зантйського i захдное вропейсько-го типв рацональнностi. — Дрогобич: Коло, 2004. — С. 25-29.
  2. 2.1льницький О. УкраТнський футуризм (1914 — 1930). /Пер. з англ. — Львов: Лтопис, 2003.
    Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х т. Т. 1. — М.: Сов. энциклопедия, 1991.
  3. Н. О русской Церкви (письмо изъ Росси) Путь: Орган русской религиозной мысли. — Кн. 1. — 1926. — №2. — М.: Прогресс, 1992. — С.. 145-151.
  4. Пддубна Н. В. Маловживан назви культових буд/вель в украТнськй мов Лнгвстичндосл дження:Зб. наук. пр. Вип. 1. — Харкв:ХДПУ, 1998. — С. 105-110.
    Семенко М. Вибран твори. — Wurzburg, 1979.
  5. УкраТнський футуризм. Вибран сторнки.  Укл.  ком.: М. Сулима. Передм.: 1штван Удвар. — Ндерельгаза, Ужгород: Патент, 1996.
 

Внимание!

Внимание! Все материалы, размещенные на сайте, выпущены в печатной форме и защищены законодательством об авторском праве Республики Беларусь. Полнотекстовое использование (перепечатка) материалов сайта допускается только с согласия издателя (ЧУП "Паркус плюс"), цитирование в научных целях допускается без согласия, но при обязательном указании автора статьи и источника цитирования.


Проверить аттестат

На правах рекламы

http://piroga24.ru/ пицца браво ногинск. Сашими и ассорти суши сеты браво пицца.